Від’ємні ціни на електроенергію: чому це нова дійсність для українського ринку і як виробникам не втратити прибуток

Український ринок електроенергії крок за кроком входить у нову фазу розвитку. Якщо ще кілька років тому головним випробовуванням був дефіцит генеруючих потужностей, то вже найближчим часом окремі години доби можуть визначатися зовсім іншою проблемою — надлишком електроенергії та появою від’ємних цін.

Для багатьох це звучить дійсно парадоксально: яким чином електроенергія може коштувати менше нуля? Фактично це давно стало звичною практикою для багатьох європейських країн із високою часткою відновлюваної енергетики. І Україна послідовно рухається тим самим шляхом.

Чому виникають від’ємні ціни?

Останнім часом в Україні швидко зростає кількість сонячних електростанцій. У денні години, коли сонце працює на максимумі, генерація різко збільшується.

Якщо в цей момент споживання не встигає за виробництвом, ринок отримує профіцит електроенергії. Через це ціни починають падати, а за певних умов навіть можуть перейти у від’ємну зону.

Тобто виробники можуть опинитися в ситуації, коли продаж електроенергії вже не приносить прибутку, та навіть більше — створює додаткові витрати.

Для кого ці зміни будуть найбільш відчутними?

Нові правила гри торкнуться практично всіх учасників ринку, але найбільший вплив вони матимуть на:

– власників сонячних електростанцій;
– підприємства, які мають власну розподілену генерацію;
– інвесторів, що реалізують нові енергетичні проєкти;
– трейдерів та агрегаторів.

Для них важливішими стають не лише встановлені мегавати, а й здатність оперативно реагувати на ситуацію на ринку.

Проблема полягає не лише в ціні

Експерти підкреслюють: від’ємні ціни — це лише один із проявів трансформації енергетичного ринку.

Але фінансовий результат усе більше визначатимуть зовсім інші фактори:

– точність прогнозування виробітку;
– мінімізація небалансів;
– оперативне управління режимами роботи електростанцій;
– можливість накопичувати електроенергію або переносити її продаж на години з вищою ціною.

Саме ці інструменти дають змогу значно ефективніше працювати навіть у періоди цінових коливань.

Від мегаватів — до ефективного управління

Зараз світова практика демонстує, що конкурентною перевагою стає вже не лише будівництво нових генеруючих потужностей.

Все більшої ваги набуває здатність керувати ними максимально гнучко.

Саме тому все більшої популярності набирають:

– системи накопичення енергії (BESS);
– сучасні системи прогнозування генерації;
– участь у балансуючих групах;
– агрегація розподіленої генерації;
– цифрові системи диспетчеризації та управління активами.

Такі рішення дають можливість не просто реагувати на зміни ринку, а й використовувати їх як джерело додаткового прибутку.

Якою є нова модель роботи енергетичного бізнесу

Енергетика впевнено переходить від етапу нарощування потужностей до етапу підвищення ефективності.

Інвесторам вже недостатньо просто збудувати електростанцію. Не менш важливо організувати її інтелектуальне управління, якісне прогнозування та інтеграцію з сучасними ринковими механізмами.

Тому лише ті компанії, які вже сьогодні інвестують у цифрові рішення, системи накопичення енергії та сучасні моделі роботи на ринку, здобудуть найбільшу конкурентну перевагу в найближчі роки.

Виклик, який можна перетворити на козир

Поява від’ємних цін, звісно, не означає, що інвестувати у генерацію більше не варто. Навпаки, це демонструє дорослішання українського енергоринку та його поступову інтеграцію до європейських правил.

У нових умовах у виграші будуть ті, хто зможе швидко адаптуватися, працювати з прогнозами, ефективно керувати власними активами та використовувати сучасні технології.

Як зазначають експерти «АК ТРЕЙД ГРУП», майбутнє енергетичного ринку — за гнучкістю. Компанія вже сьогодні застосовує інструменти прогнозування, агрегації та управління розподіленою генерацією, даючи змогу виробникам максимально ефективно працювати навіть в умовах стрімких змін.

Від’ємні ціни — це не кінець прибутковості генерації. Це новий шлях розвитку ринку, де головною конкурентною перевагою стає не кількість виробленої електроенергії, а вміння керувати нею.